Стан ендокринної функції тимуса досліджено у 29 практично здорових дітей і підлітків та у 48 хворих із доброякісною патологією щитовидної залози (фолікулярна аденома, вузловий і багатовузловий зоб) віком від 10 до 18 років. Гормонпродукуючу функцію тимуса оцінювали за вмістом у сироватці крові тимуліну. Не виявлено залежності вмісту тимуліну від статі в обстежених хлопчиків і дівчаток віком 10 - 18 років. У разі доброякісної патології щитовидної залози у дітей і підлітків виявлено суттєве послаблення ендокринної функції тимуса. Вміст тимуліну залежить від характеру захворювання і найнижчим є при фолікулярній аденомі. Хірургічне лікування сприяє частковому відновленню вмісту тимуліну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*737.10 + Е60*716-638 + Р415.12-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Огляд в історичному аспекті відображає розвиток уявлень про участь інтерлейкінів-1 і 2 в патогенезі інсулінозалежного цукрового діабету. Узагальнено дані про багатогранність дії цих поліфункціональних молекул імунної системи. На підставі аналізу літератури та результатів власних досліджень висловлено припущення, що в організмі, ураженому діабетом, інтерлейкіни-1 і 2, з одного боку, функціонують як регуляторні фактори, а з іншого - здатні стимулювати руйнівні процеси в beta-клітинах острівців Лангерганса. Для остаточного з'ясування механізмів розвитку цукрового діабету I типу можуть бути корисними дослідження співвідношень між інтенсивністю синтезу інтерлейкінів-1 і 2, інших цитокінів та гормонів.

Досліджено популяційний склад та здатність до проліферації під впливом неспецифічних мітогенів лімфоцитів периферичної крові людей з пухлинами щитовидної залози. Визначено зниження вмісту Т-клітин (СД3+) за рахунок Т-хелперів (СД4+) і Т-цитотоксичних клітин/супресорів (СД8+) та збільшення вмісту природних клітин кілерів (СД56+) у хворих на папілярний рак щитовидної залози. У пацієнтів з доброякісними пухлинами знижується вміст Т-клітин лише за рахунок СД8+. Встановлено зниження проліферативної активності лімфоцитів у відповідь на стимуляцію фітогемаглютиніном, конканаваліном А та ліпополісахаридом у разі папілярної карциноми і доброякісних пухлин. У хворих на медулярний рак щитовидної залози знижені вміст СД3+-лімфоцитів у крові та проліферативна відповідь на фітогемаглютинін і конканавалін А.

Phenotype and prolіferatіve capacіty of perіpheral blood lymphocytes іn thyroіd tumors patіents were іnvestіgated. Lowerіng of T-cells (CD3+) content at the expense of T-helpers (CD4+) and T- cytotoxіc cells/suppressors (CD8+) and an іncrease іn the content of natural kіller cells (CD56+) іn patіents wіth papіllary thyroіd cancer was found. Persons wіth non-malіgnant tumors had a decrease іn T-cells only owіng to CD8+. A decreased prolіferatіve response to phytohemagglutіnіn, concanavalіn A and lіpopolysaccharіde іn patіents wіth papіllary carcіnoma and non-malіgnant tumors was establіshed. Patіents wіth medullary carcіnoma had a decreased content of CD3+ lymphocytes and prolіferatіve response to phytohemagglutіnіn and concanavalіn A

Вивчено катаболізм [8-14С]аденілової кислоти в кортизонрезистентних тимоцитах під впливом низькомолекулярного чинника спленозиду, виділеного з селезінки. Виявлено збільшення включення радіоактивності в гіпоксантин у таких тимоцитах у порівнянні з тотальною популяцією. Встановлено помітне збільшення накопичення катаболітів [8-14С]АМР у формі гіпоксантину після інкубації кортизонрезистентних тимоцитів зі спленозидом. Більша частина радіоактивності [8-14С]АМР, яка включалась в кортизонрезистентні тимоцити і спленоцити у вигляді її мічених катаболітів, виділяється в середовище у формі гіпоксантину. Спленозид у поєднанні з гіпоксантином прискорює включення [2-14С]тимідину у ДНК спленоцитів. Передбачається, що накопичення гіпоксантину усуває зв'язане з відносним надлишком дезоксигуанозинтрифосфату обмеження синтезу ДНК в тимоцитах і спленоцитах.

Изучено влияние на катаболизм [8-14С]адениловой кислоты в кортизонрезистентних тимоцитах низкомолекулярного фактора спленозида, выделенного из селезенки. Выявлено увеличение включения радиоактивности в гипоксантин в таких тимоцитах по сравнению с тотальной популяцией. Установлено заметное увеличение накопления катаболитов [8-14С]АМР в форме гипоксантина после инкубации кортизонрезистентних тимоцитов со спленозидом. Большая часть радиоактивности [8-14С]АМР, которая включалась в кортизонрезистентные тимоциты и спленоциты в виде ее меченых катаболитов, выделяется в среду в форме гипоксантина. Спленозид в сочетании с гипоксантином ускоряет включение [2-14С] тимидина в ДНК спленоцитов. Предположено, что накопление гипоксантина отменяет, связанное с относительным избытком дезоксигуанозинтрифосфата, ограничение синтеза ДНК в тимоцитах и спленоцитах.

The influence of the low molecular factor Splenozid extracted from the spleen on the catabolism of [8-14C]adenylic acid in cortisone-resistant thymocytes was studied. The increased radioactivity inclusion into hypoxanthine in such thymocytes compared to that in the total population has been revealed. The accumulation of [8-14C]AMP catabolites in hypoxanthine form became significantly increased after incubation of cortisone-resistant thymocytes with Splenozid. The most part of [8-14C]AMP radioactivityincorporated in cortisone-resistant thymocytes and splenocytes as its radiolabeled catabolites was released into the medium in hypoxanthine form. Splenozid in combination with hypoxanthine speeds up the inclusion of [2-14C]thymidine in the splenocyte DNA. Such an accumulation of hypoxanthine has been assumed to abolish DNA synthesis limitation in thymocytes and splenocytes associated to the relative excess of desoxy-GTP

Зазначено, що основними способами лікування злоякісних новоутворень щитовидної залози є хірургічне видалення пухлини та введення терапевтичних доз йоду з метою деструкції залишкової тканини і лікування віддалених метастазів. Наведено результати вивчення впливу тиреоїдектомії на ІЛ-2-продукувальну активність лімфоцитів периферичної крові у 31-го хворого папілярним раком щитовидної залози та дані щодо визначення активності цього медіатору у 27-ми пацієнтів після введення їм терапевтичних доз йоду. Вік обстежених хворих становив 20 - 60 років. Результатами дослідження засвідчено вірогідне зниження активності медіатору у хворих зі злоякісними пухлинами як до, так і після тиреоїдектомії. Застосування в комплексному лікуванні таких хворих радіойодтерапії призводить до подальшого зменшення інтерлейкін-2-продукувальної активності лімфоцитів крові в ранні строки їх обстеження.

Отмечено, что основными методами лечения злокачественных образований щитовидной железы являются хирургическое удаление опухоли и введение терапевтических доз йода с целью деструкции остаточной ткани и лечения отдаленных метастазов. Представлены результаты изучения влияния тиреоидэктомии на ИЛ-2-продуцирующую активность лимфоцитов периферической крови у 31-го больного, папиллярным раком щитовидной железы и данные изучения активности этого медиатора у 27-го пациентов после введения им терапевтической дозы йода. Возраст обследованных больных составлял 20 - 60 лет. Результатами исследования показано достоверное снижение активности медиатора у больных со злокачественными опухолями как до, так и после оперативного удаления карциномы щитовидной железы. Включение в комплексное лечение таких больных радиойодтерапии приводит к дальнейшему угнетению интерлейкин-2-продуцирующей активности лимфоцитов крови в ранние сроки обследования.

Surgical removal of tumour and administration of therapeutic doses of I-131 for residual tissue destruction and treatment of distant metastases are the basic methods of treatment of thyroid malignant tumours. The authors present the results of the study of thyroidectomy effects on interleukin-2-producing activity of peripheral blood lymphocytes in 31patients with papillary thyroid cancer, as well as the data of the study of this mediator activity in 27 patients after I-131 radiotherapy. The age of the patients examined was from 20- to 60 years. The study results have shown a significant decrease in mediator's activity in patients with malignant tumours both before and after surgical removal of thyroid carcinoma. Inclusion of radioiodine therapy in the combined treatment of such patients led to subsequent inhibition of interleukin-2 activity

Зазначено, що на сучасному етапі загальновизнан метод лікування диференційованого раку щитовидної залози - тотальна тиреоїдектомія та ад'ювантна терапія радіоактивним йодом. Вивчено вплив радіоактивного йоду, застосованого в діагностичних і лікувальних дозах, на стан імунної системи хворих на рак щитовидної залози. Комплексне імунологічне обстеження проведено напередодні та через 1,3 та 6 міс. після введення радіофармпрепарату у двох групах хворих: у 19 пацієнтів, які одержували діагностичну дозу йоду-131, та у 47-ми - після радіойодтерапії. Вивчено проліферативний потенціал і інтерлейкін-2-продукуючу активність лімфоцитів периферичної крові, цитотоксичність природних кілерних клітин і нейтрофілів, рівень циркулюючих імунних комплексів. Встановлено, що найбільші порушення в системі імунітету спостерігаються через місяць після введення йоду-131, а зміни окремих імунологічних показників зберігаються протягом усього періоду спостереження - 6 міс. Наголошено, що зміни в імунній системі виявляються навіть під час введення невеликих доз радіойоду, які застосовуються у разі діагностичної сцинтиграфії.

Отмечено, что на современном этапе основные методы лечения дифференцированного рака щитовидной железы - тотальная тиреоидэктомия и адъювантная терапия радиоактивным йодом. Изучено влияние радиоактивного йода, примененного в диагностических и лечебных дозах, на состояние иммунной системы больных раком щитовидной железы. Комплексное иммунологическое обследование проведено до и через 1,3 и 6 мес. после введения радиофармпрепарата у двух групп больных: у 19-ти пациентов, которые получали диагностическую дозу йода-131, и у 47-ми - после радиойодтерапии. Изучены пролиферативный потенциал и интерлейкин-2-продуцирующая активность лимфоцитов периферической крови, цитотоксическая активность природных киллерных клеток и нейтрофилов, а также уровень циркулирующих иммунных комплексов. Наиболее значимые нарушения в системе иммунитета выявлены через 1 мес. после введения йода-131, а изменения некоторых иммунологических показателей сохраняются на протяжении всего периода наблюдения - 6 мес. Подчеркнуто, что изменения в иммунной системе выявляются даже при введении небольших доз радиойода, которые применяются при диагностической сцинтиграфии.

Nowadays, total thyroidectomy and adjuvant therapy with radioactive iodine are generally admitted as methods of treatment of differentiated thyroid cancer. There is insufficient evidence of radioiodine side effects on patient's body, including radioiodine impact on the immune system. The authors have carried out a combined immunological study before administration, and in 1, 3, and 6 months after administration of radioiodine pharmaceutical preparation in two groups of patients: in 19 patients who received a diagnostic dose of iodine-131, and in 47 patients after radioiodine therapy. The following indices were studied: proliferative potential and interleukin-2-producing activity of peripheral blood lymphocytes, cytotoxicity of natural killer cells and neutrophils, and level of circulating immune complexes. The results obtained suggest substantial changes in immune system of patients who received radioiodine therapy. The most significant disturbances in immune system were reported in one month afterI-131 administration,

Досліджено зміни стану імунної системи мишей після тиреоїдектомії під впливом гормональної терапії з використанням тироксину й імунотропних препаратів "Тимоген" та "Поліоксидоній". У разі гіпотиреозу спостерігали вірогідне зниження ендокринної функції тимуса, активності інтерлейкіну-2, цитотоксичної активності природних клітин-кілерів, проліферативної здатності лімфоцитів, збільшення вмісту в крові циркулюючих імунних комплексів. Проведення замісної терапії з використанням тироксину, введення тимогену чи поліоксидонію лише частково усувало зазначені зміни. Застосування імуномодуляторів за умови компенсації гіпотиреозу сприяло суттєвому підвищенню їх імунотерапевтичної дії та забезпечувало відновлення імунного статусу після виконання тиреоїдектомїї.

Ключ. слова: 131"I, тироидные гормоны, тимулин, циркулирующие иммунные комплексы, иммунокоррекция, тимоген, тактивин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р361.5-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на ендокринну систему і обмін речовин

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 54 хворих на диференційований рак щитовидної залози, яким було проведено тиреоїдектомію, вивчено вплив радіойодтерапії на здатність мононуклеарів периферичної крові до відповіді на дію неспецифічних мітогенів. Для стимуляції бласттрансформації використано фітогемаглютинін, конканавалін А та ліпополісахарид. Встановлено достовірне зниження здатності до проліферації лімфоцитів периферичної крові пацієнтів після тиреоїдектомії. Проведення радіойодтерапії викликало подальше пригнічення проліферативної активності мононуклеарів, яке зберігалося для T-лімфоцитів протягом 6 міс, а для B-лімфоцитів - 1 міс.

Представлено результати вивчення загального (ЗС) і репаративного синтезу (РС) ДНК у лімфоцитах периферичної крові у 127 хворих на диференційований рак щитоподібної залози після прийому лікувальних (4130 - 4730 МБк) і діагностичних (70 - 80 МБк) активностей йоду-131 та у 36 донорів. Установлено, що радіойод призводить до зниження ЗС і підвищення РС ДНК у лімфоцитах хворих. РС ДНК досягає максимальних значень на сьому добу і залишається вірогідно підвищеним принаймні протягом місяця після введення ізотопу. В усі терміни спостереження показники РС після прийому терапевтичної активності радіойоду були вищими, ніж після діагностичного сканування. У групі хворих із віддаленими метастазами, яким проведено декілька курсів радіойодтерапії, базовий рівень РС ДНК на 25 % є вищим у порівнянні з показниками хворих без метастатичного ураження. Таким чином, на підставі одержаних даних зроблено висновок, що опромінення периферичної крові за умов проведення радіойодтерапії спричиняє довготривалі радіаційні пошкодження ДНК у лімфоцитах, а також є необхідними подальші дослідження для обгрунтованої оцінки імуногематологічних наслідків впливу радіойоду, визначення їх ступеня та тривалості.

Наведено дані про вплив радіойодотерапії на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих на диференційований рак щитовидної залози (ЩЗ) в залежності від наявності віддалених метастазів. Обстежено 36 хворих на рак ЩЗ без віддалених метастазів (13 з них мали метастази у регіональні лімфовузли) та 46 - з метастазами у легені, віком від 38-ми до 75-ти років. Папілярний рак діагностовано у 59-ти хворих, фолікулярний - у 23-х. У контрольну групу ввійшли 32 особи (донори) відповідного віку. Для деструкції залишкової тканини ЩЗ і лікування метастазів застосовували йод-131 в терапевтичній активності 4 130 -4 730 МБк. Визначення вмісту циркулюючих імунних комплексів проводили напередодні прийому радіойоду та через 6 днів, 1 і 6 міс після радіойодотерапії. Показано, що через 1 міс після лікування йодом-131 у хворих вірогідно підвищуєтья вміст циркулюючих імунних комплексів. Не виявлено особливостей дії радіойоду на рівень імунних комплексів в залежності від наявності віддалених метастазів.

Представлены данные изучения влияния радиойодтерапии на уровень циркулирующих иммунных комплексов у больных дифференцированным раком щитовидной железы (ЩЖ) в зависимости от наличия отдаленных метастазов. Обследованы 36 больных без отдаленных метастазов (у 13-ти выявлены региональные метастазы) и 46-ти - с отдаленными метастазами в легкие; возраст больных составлял от 38-ми до 75-ти лет. Папиллярный рак был диагностирован у 59-ти больных, фолликулярный - у 23-х. Контрольная группа состояла из 32-х доноров соответствующего возраста. Применяемая терапевтическая доза йода-131 с целью деструкции остаточной ткани и лечения метастазов была в пределах от 4 130 до 4 730 МБк. Определение содержания циркулирующих иммунных комплексов проводили до введения радиойода и через 6 дней, 1 и 6 мес после радиойодтерапии. Показано, что через 1 мес после лечения йодом-131 у больных достоверно повышается содержание иммунных комплексов. Не выявлено особенностей действия радиойода на количество циркулирующих иммунных комплексов в зависимости от наличия отдаленных метастазов.

The authors present the results of a study of radioiodine therapy impact on circulating immune complex levels in patients with differentiated thyroid cancer depending on the presence of distant metastases. 36 patients without distant metastases (of these, 13 with detected metastases to regional lymph nodes) and 46 patients with metastases to lungs have been followed up. Patients were aged 38 to 75 years. Papillary cancer was diagnosed in 59, follicular cancer in 23 patients. The control group comprised 32 subjects (donors) of appropriate age. Therapeutic doses of iodine-131 within the range 4 130 - 4 730 MBq were used for residual thyroid tissue destruction and metastases treatment. Circulating immune complex content was assessed the day before radioiodine administration and in 6 days, one month, and 6 months after radioiodine therapy. A reliable increase in the content of circulating immune complexes was found in patients in one month after iodine-131 therapy. No peculiarities of radioiodine effect onthe level of immune complex depending on the presence of distant metastases have been reported.

Зазначено, що в 1998 р. започатковане виконання спільного Українсько-Аме-риканського Тироїдного Проекту "Науковий проект дослідження раку та інших захворювань щитовидної залози (ЩЗ) в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС", який передбачав обстеження мешканців України. Процедура обстеження учасників Проекту складалася з реєстрації, ультразвукового обстеження ЩЗ, аналізу крові і визначення рівня йоду в сечі, консультації лікаря-ендокринолога з пальпацією ЩЗ, а також опитування з метою реконструкції доз опромінення ЩЗ. В разі необхідності призначали додаткове поглиблене обстеження в клініці Інституту (зокрема, тонкоголкову аспіраційну пункційну біопсію ЩЗ) і відповідне лікування. За період з квітня 1998 до грудня 2000 рр. включно пройшли перше медичне обстеження 13 243 потенційних учасників Проекту, серед яких 46,4 % осіб мали дозу опромінення ЩЗ менше, ніж 0,3 Гр, 26,3 % осіб - від 0,3 до 1,0 Гр і 27,3 % осіб - більше ніж 1,0 Гр.

Отмечено, что в 1998 г. начато выполнение совместного Украинско-Американского Тиреоидного Проекта "Научный проект изучения рака и других заболеваний щитовидной железы в Украине в результате аварии на Чернобыльской АЭС", который предполагал обследование жителей Украины. Процедура обследования участников Проекта состояла из регистрации, ультразвукового обследования щитовидной железы (ЩЖ), анализа крови и определения уровня йода в моче, консультации врача-эндокринолога с пальпацией ЩЖ, а также опроса с целью реконструкции дозы облучения ЩЖ. В случае необходимости назначали дополнительное углубленное обследование в клинике Института (в частности, тонкоигольную аспирационную пункционную биопсию ЩЖ) и соответствующее лечение. За период с апреля 1998 по декабрь 2000 гг. включительно прошли медицинское обследование 13 243 потенциальных участников Проекта.

In 1998 started implementation of the joint Ukrainian-American Thyroid Project "Scientific protocol for the study of thyroid cancer and other thyroid diseases in Ukraine following the Chornobyl accident", that provides for examination of inhabitants of the Ukraine. The procedure of screening examination of study subjects includes registration, ultrasound examination of the thyroid, blood tests (determination of thyrotropin stimulating hormone, free thyroxine, thyroglobulin, and ionized calcium levelsantibodies to thyroperoxidase and thyroglobulin), determination of urinary iodine level, examination by an endocrinologist with thyroid palpation, as well as interview with the aim of reconstructing thyroid exposure doses. If necessary, the subject is referred for an additional or more intensive examination at the Clinic of the Institute (in particular, fine-needle aspiration biopsy of the thyroid), and appropriate treatment, if indicated. For the period April 1998 to December 2000, 13 243 potential study subjects have undergone first medical examination.

За період з квітня 1998 р. до грудня 2000 р. в рамках виконання спільного Українсько-Американського Тиреоїдного Проекту "Науковий проект дослідження раку та інших захворювань щитовидної залози в Україні в результаті аварії на Чорнобильській АЕС" (у подальшому - Проект) пройшли перше медичне обстеження 13 243 учасників Проекту. Було виявлено 3 612 випадків основних нозологічних одиниць тиреоїдної патології, серед яких злоякісні новоутворення щитовидної залози становили 1,60 %, фолікулярна аденома - 0,75 %, дифузний нетоксичний зоб - 81,01 %, дифузний токсичний зоб - 0,22 %, нетоксичний вузловий зоб - 6,87 %, автоімунний тиреоїдит - 7,28 %, післяопераційний гіпотироз - 1,88 % і набутий гіпотироз - 0,39 %. Проаналізовано поширеність і встановлено відносний ризик виникнення основних нозологічних одиниць тиреоїдної патології серед учасників Проекту в залежності від місця постійного проживання, віку на момент обстеження та статі.

За период с апреля 1998 г. по декабрь 2000 г. в рамках выполнения совместного Украинско-Американского Тиреоидного Проекта "Научный проект изучения рака и других заболеваний щитовидной железы в Украине в результате аварии на Чернобыльской АЭС" прошли первое медицинское обследование 13 243 участника. Было выявлено 3 612 случаев основных нозологических единиц тиреоидной патологии, среди которых злокачественные новообразования щитовидной железы составляли 1,6 %, фолликулярная аденома - 0,75 %, диффузный нетоксический зоб - 81,01 %, диффузный токсический зоб - 0,22 %, нетоксический узловой зоб - 6,87 %, аутоиммунный тиреоидит - 7,28 %, послеоперационный гипотиреоз - 1,88 % и приобретенный гипотиреоз - 0,39 %. Проанализирована распространённость и определён относительный риск возникновения основных нозологических единиц тиреоидной патологии среди участников Проекта в зависимости от места постоянного проживания, возраста на момент обследования и пола.

For the period April 1998 - December 2000, in the framework of implementaion of the joint Ukrainian-American Thyroid Project "Scientific protocol for the study of thyroid cancer and other thyroid diseases in Ukraine following the Chornobyl accident". 15 243 аparticipants of the Project underwent first screening examination. Among ProjectТs participants 3612аcases of main nosological units of thyroid pathology were diagnosed; out of this number malignant thyroid neoplasms constituted 1,60 %, follicular ~ntestine Аннотация, реферат(рус))Б 2 ular diseases (14 - 18 %), and malignant eoplasms (6,8 - 10,5 %). The main reason of death of patients with acromegaly i cardiovascular (23 - 50 %) and cerebrova ular (11 - 30 %) pathology, diabetes mel tus (41 %), and malignant neoplasms (2 - 36 %). A register of patients allows tT btain dynamic information about preval ce, incidence, age and gender composit n of patients, complicati.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.21-3

Рубрики:

Гіпертиреози. Тиреотоксикози

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определение влияния радиойода на содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) в сыворотке крови больных разного возраста показало, что возраст не оказывал существенного влияния на степень изменения содержания ЦИК у больных, подвергшихся лечению радиойодом, хотя у молодых пациентов иммунологические нарушения регистрировались раньше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.452-5

Рубрики:

Пухлини щитоподібної залози

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ